Досягнення наших педагогів.

Вітаємо вихователя закладу дошкільної освіти №36 "Пролісок" 

відділу освіти Добропільської міської ради

ЧУМАК ОЛЕНУ ВОЛОДИМИРІВНУ з успішним проходженням атестаціїї в 2019-2020 навчальному році та присвоєнням кваліфікаційної категорії 

"Спеціаліст вищої категорії".

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.

Як привчити дитину до планування.

Планування надає життю сенс.

Практичні вправи.

Мій час. Завдання орієнтоване на розвиток здатності дитини планувати власну діяльність, раціонально розподіляти час, розуміти, навіщо необхідно знати точний час, бути пунктуальною у школі й удома. Дитині пропонують розглянути малюнки й намалювати на годинниках стрілки, що вказуватимуть на час її занять.

Мій тиждень. Це завдання допоможе дитині навчитись ставити щоденні цілі й досягати їх, а також оцінювати виконану роботу. Завдання являє собою планер, у якому дитині пропонується визначити справи, які їй треба виконати впродовж тижня.

Ти – зірка! Це завдання допоможе дитині розвивати навички культури праці, приймати рішення. Виконуючи завдання, дитина долучатиметься до корисних справ у родині, вчитиметься виконувати дії у власному побуті, робити відповідальний вибір, бути успішною.

Хочу, можу, треба: вчимося ставити цілі/бажання. Це завдання допоможе дитині вчитися бачити необхідні для цього можливості й ресурси, розвинути відчуття відповідальності, аналізувати свої потреби. Дитині пропонується продовжити речення

Я хочу…..

Я можу….

Мені треба…

Учимося складати план дій. Це завдання пропонує подумати й сформулювати три свої цілі і поміркувати, що і в який термін зробити, щоб їх досягти.

Плануємо своє життя. Завдання сприятиме умінню управляти часом. Дитині пропонують поміркувати й визначити бажання на найближчий рік у деяких сферах свого життя. Дитина вчитиметься основ тайм-менеджменту й розвиватиме партнерські стосунки з батьками.

Аналізуємо дії впродовж дня. Це завдання допоможе дитині проаналізувати свій день і навчитися орієнтуватися в часі. Завдання стане гарним підґрунтям для формування навичок планування й розвитку самоусвідомлення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.

Профілактика тривожності

Для реалізації цих конкретних завдань ви можете скористатися іграми, описаними в відповідних розділах нижче. При їх організації важливо дотримуватися деяких правил, які дозволять створити комфортну ігрову обстановку для тривожної дитини.

Правило 1. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми, не наводите їх в приклад. Якщо ви хочете підкреслити динаміку в роботі дитини над якимось своїм якістю, то краще порівнювати його успіхи з його ж результатами вчора, тиждень або місяць тому.

Правило 2. Уникайте змагальних моментів в іграх. Нехай краще дитина грає для власного задоволення і користі, а не з метою виграти. Також небажано ставити тривожного дитині тимчасові рамки виконання завдання або підганяти його. Цим ви навряд чи прискорите його дії, а ось рівень тривожності піднімете напевно.

Правило 3. Вводите дитини в нову гру обережно, даючи йому можливість спокійно ознайомитися з нею, поспостерігати за зразком дій (якщо такі є). Якщо ви відчуваєте опір дитини, його небажання брати участь в грі, ні в якому разі не наполягайте. Можна змусити дитину виконати якісь дії, але не можна змусити грати по-справжньому! Так що в таких скрутних випадках намагайтеся проявити творчий підхід, щоб зацікавити дитину і знизити його занепокоєння. Для цього змінюйте правила гри, враховуючи особливості вашого сина чи дочки, використовуйте наочний матеріал, вже знайомий дитині, почніть грати з кимось іншим, показуючи дитині приклад. Словом, дійте за обставинами.

Всі ігри  можна проводити у родинному колі

Етюд «Кораблик»

Дорослий каже: «Уявіть собі, що ми на кораблі. При словах: «Тиха, спокійна погода, світить сонечко» ви повинні зображати хорошу погоду ». При слові «Буря!» Ви повинні створювати шум, кораблик гойдається все сильніше (сильно гойдатися). Один з дітей, що знаходиться на кораблику, повинен перекричати бурю: «Я не боюся бурі, я найсильніший матрос!» Вправа повторюється кілька разів.

Вправа «Позбавлення від тривог»

Мета: зняття тривоги, неспокою, підготовка до очікуваної стресовій ситуації.

Процедура: Розслабтеся і уявіть, що ви сидите на чудовій зеленій галявині в ясний сонячний день. Небо освітлене веселкою, і частка цього сяйва належить вам. Воно яскравіше тисяч сонць. Його промені м'яко і ласкаво пригріває вашу голову, проникають в тіло, розливаються по ньому, все воно наповнюється очищує цілющим світлом, в якому розчиняються ваші засмучення і тривоги, всі негативні думки і почуття, страхи і припущення. Всі хворі частинки залишають ваше тіло, перетворившись в темний дим, який швидко розсіює ніжний вітер. Ви позбавлені від тривог, ви очищені, вам світло і радісно!

Вправа «Лагідні лапки»

Мета: зняття напруги, м'язових затискачів, зниження агресивності, розвиток чуттєвого сприйняття, гармонізація відносин між дитиною і дорослим.

Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок хутра, пензлик, скляний флакон, намиста, вату і т. Д. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть; вихователь пояснює, що по руці ходитиме «звір» і стосуватися ласкавими лапками. Треба з закритими очима вгадати, який «звір» торкався до руки - відгадати предмет. Дотики повинні бути погладжують, приємними.

Варіант гри: «звір» буде торкатися до щоки, коліну, долоні. Можна помінятися з дитиною місцями.

Гра «Ляльковий театр»

Мета: для роботи з тривожними, сором'язливими, агресивними, гіперактивними дітьми.

Даний метод схожий за своєю концепцією на метод психодрами, він дозволяє спроектувати будь-яку терапевтичну ситуацію, при цьому у дитини є своєрідний захист - ширма, що дозволяє домогтися набагато більшого ефекту, проблеми вдягаються в иносказательную, метафоричну форму.

Дитина сама вибирає героїв для своєї казки. Змоделювавши під керівництвом психолога проблемну ситуацію і знайшовши вихід з неї, «переживши» цю ситуацію, дитина набуває досвід, який може бути використаний в реальному житті.

Вправа "Апельсин (або лимон)"

Мета: навчання дитини управлінню своїм гнівом і зниження рівня тривожності.

Хід гри: Дитина лежить на спині, голова трохи набік, руки і ноги злегка розставлені в сторони. Попросіть дитину уявити, що до його правій руці підкотився апельсин, нехай він візьме апельсин в руку і почне вичавлювати з нього сік (рука повинна бути стиснута в кулак і дуже сильно напружена 8-10 секунд).

«Розтули кулачок, відкати апельсин (деякі діти уявляють, що вони вичавили сік, ручка тепла., М'яка., Відпочиває.»

Потім апельсин підкотився до лівої руки. І та ж процедура виконується з лівою рукою. Бажано робити вправи 2 рази (при цьому поміняти фрукти, якщо воно виконується тільки одне, якщо в комплексі з іншими вправами - досить одного разу (з лівою і правою рукою).

Вправа "Зруш камінь"

Мета: навчання дитини управлінню своїм гнівом і зниження рівня тривожності.

Хід гри: Дитина лежить на спині. Попросіть його уявити, що біля правої ноги лежить величезний важкий камінь. Треба добре впертися правою ногою (ступень) в цей камінь і постаратися хоча б злегка зрушити його з місця. Для цього слід злегка підняти ногу і сильно напружити її (8-12 секунд). Потім нога повертається у вихідне положення; «Нога тепла., М'яка., Відпочиває.». Потім те ж саме проробляється з лівою ногою.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА.

Як стати прикладом для дитини?

Інструкція до дії.

1. Демонструйте повагу до інших і самих себе.

Пригадайте про те, як ви кажете про своїх друзів, членів сім'ї, сусідів і навіть про себе. Посміхнулись би ви продавцю в магазині чи притримали би двері для сусіда в під'їзді? Ваша дитина вчиться ставитись до інших людей і різних установ, спостерігаючи за вашою поведінкою. Сюди входить і ваше ставлення до школи, тому будьте мудрими й уважними, коли обговорюєте одногрупників вашої дитини або вихователів. Дитина також приймає від вас сигнали про вашу власну самооцінку й самоповагу. Поважайте себе, і дитина буде наслідувати ваш приклад.

2. Практикуйте навички позитивного спілкування.

Хочете, щоб дитина розмовляла з вами більше? Або щоб вона спокійно розмовляла, а не кричала? Проаналізуйте те, як і з використанням яких слів ви ведете розмову: чи можете ви поранити словом, розкритикувати або засудити, навіть якщо мова йде не про ваших дітей? Якщо ви наочно демонструєте, яким негативним, грубим та зневажливим може бути ваше мовлення, дитина неодмінно наслідуватиме ваш негативний приклад. Слухайте дитину, не перериваючи. Розмовляйте з нею з великою повагою й увагою. Таким чином ви навчите її аналогічно діяти й у ставленні до вас.

3. Будьте оптимістом.

Ваша дитина впевнена, що неодмінно провалить контрольну, її виключать зі спортивної команди або вона посвариться із другом? Що ж, розгляньте уважніше настрій вашої власної сім'ї. Чи сфокусовані ви на позитивній стороні життя? Можливо, негативний погляд на обставини бере початок у вас удома? Наступного разу, коли ви припуститесь якоїсь помилки, наприклад, такої, як підгоріла вечеря, подумайте про свою реакцію. Не забудьте посміятись і порадіти тому, що вам несподівано випала нагода замовити доставку кур'єром улюбленої піци або разом вирушити в сусіднє кафе. Часто прості (і не настільки драматичні) помилки дають чудову можливість змоделювати бажану поведінку.

4. Навчіть дітей цінувати здоров'я.

Ви щосили намагаєтеся прищепити дитині культуру здорового харчуванн,  або примусити її припинити витрачати на перебування перед телевізором стільки часу? Не варто очікувати, що вона впорається із цим самостійно. Тому готуйте корисні страви не тільки їй, а й собі, а також скоротіть власний час перебування перед телевізором і заплануйте спільні заходи на свіжому повітрі, такі як прогулянка по парку або поїздка на велосипеді.

5. Тримайте гнів під контролем.

Ваша дитина швидко втрачає самовладання, закочує істерики або часто плаче від засмучення? Як щодо вас самих? Правильні реакції на стрес, гнів чи образу, які ви продемонструєте на особистому прикладі, можуть стати цінним інструментом для дитини як у дитинстві, так і в дорослому житті. Ми живемо в суспільстві, яке неймовірно швидко змінюється, висуває високі вимоги й піддає стресу; у суспільстві, де гнів є природною реакцією. Наступного разу, коли ви зіштовхнетеся із цією проблемою, постарайтеся зберігати спокій, зробити глибокий вдих і порозмовляти з дитиною. Якщо це доречно, порозмовляйте з нею про те, що викликало ваш гнів, і розкажіть про ті інструменти, завдяки яким ви з ним упорались. Дитина буде вчитися робити крок назад і наступного разу, коли гніватиметься, замислиться про свої реакції.

Майте на увазі, що навчання на власному прикладі часто простіше й ефективніше, ніж примус дітей підкорятися правилам за допомогою погроз або винагороди. Чи може мати, яка кричить на своїх дітей: «Припиніть кричати!», досягти своїх виховних цілей, якщо при цьому на своєму прикладі вона вчить їх наслідувати заборонену нею небажану поведінку?

Виховувати дітей на власному прикладі – не означає бути ідеальним батьком або матір'ю, це означає ніколи не забувати про те, що ваші слова й дії повторюються вашими дітьми. І це добре, тому що батьки щодня отримують шанс допомогти дітям стати гідними людьми.