пʼятницю, 20 квітня 2012 р.

Сендплей - це унікальний спосіб спілкування зі світом і з самим собою. Сендплей дає можливість доторкнутися до глибинного, справжнього. Він знімає внутрішнє напруження, підвищує впевненість у собі і відкриває нові шляхи розвитку. Гра з піском допомагає дитині висловити те, що вона сама поки що не усвідомлює, то, чого вона сама поки не розуміє, а досвідчений психолог може інтерпретувати це і розповісти батькам про почуття дитини.
Дуже цікава для вихователів та захоплива для дітей є робота з піском - сендплей, якій приділяється дуже багато уваги і часу. В усіх групах , в кабінеті психолога облаштовано ящики з піском та багато різноманітних комплектів дрібних тематичних іграшок та покидькового матеріалу. Насамперед, слід відмітити просто незаміниме значення цього виду діяльності під час адаптаційного періоду у новоприбулих дітей. Психолог має можливість забрати дитину, яка сумує і плаче за батьками, у якої складний період привикання до нових людей, обставин, до себе в кабінет і зацікавити дитину, запропонувавши її гру в пісочнику, яка є знайомою практично для всіх дітей, зв язує їх з чимось домашнім, відволікає від дитячого «горя».
                  
Увагу п’ятирічкам! Готуємо дитину до школи.

Особистісний розвиток – важлива умова гармонійного входження дитини у шкільне життя, її оптимістичного самопочуття, відкритості новим науковим знанням, досягнення нею успіхів у навчанні, задоволеності своїм шкільним буттям. Охоплення п’ятирічок суспільним дошкільним вихованням забезпечить психологічну готовність до навчання у школі.
У структурі готовності найчастіше прийнято виділяти наступні компоненти: І морфологічну готовність, ІІ психологічну, й ІІІ соціальну.
Критеріями І морфологічної готовності дітей до навчання у школі є: стан здоров’я (фізіологічна готовність), рівень фізичного розвитку; біологічна зрілість дитини.  Фізіологічну готовність дітей до систематичного шкільного навчання визначають медики. У медичній картці майбутніх першокласників містяться досить докладні відомості про соматичний розвиток дитини (вага, зріст, пропорції тіла, інші відомості щодо вікової норми).
ІІ. Психологічна готовність складається з кількох видів готовності: інтелектуальної (пізнавальної), емоційно-вольової, мотиваційної.
У зміст інтелектуальної готов­ності включають не лише словни­ковий запас, світогляд, спеціальні вміння, а й рівень розвитку пізна­вальних процесів; їх орієнто­ваність на зону найближчого роз­витку дитини, наочно-образне мислення; уміння виділяти на­вчальну задачу, перетворювати її в самостійну мету діяльності.
Даний компонент готовності передбачає наявність у дитини світогляду, запасу конкретних знань. Дитина повинна володіти планомірним і розчленованим сприйняттям (типи сприйняття: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний), аналізом, синтезом, узагальненням досліджуваного матеріалу, значним обсягом пам'яті.
Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо дитина вміє, ставити мету, намічає план дії, приймає рішення, докладає зусиль до його реалізації, долає перешкоди. У неї формується довільність психіч­них процесів. Спостерігається емоційно-позитивне ставлення до навчання у школі. Відсутні імпульсивні реакції і вияви три­вожності.
Мотиваційна готовність сфор­мована, якщо в дитини є бажання ходити до школи, посісти нову соціальну роль — роль школяра, сформоване ставлення до вчителя як до дорослого, що володіє особ­ливими соціальними функціями, є бажання займатися з учителем, розвинуті необхідні форми спілку­вання з однолітками (уміння вста­новлювати рівноправні стосунки), домінують мотиви навчання, є прагнення до здобуття знань, інте­рес до навчальних занять.
Готовою до шкільного навчан­ня є дитина, яку школа приваб­лює не зовнішньою стороною (ат­рибути шкільного життя — порт­фель, підручники, зошити), а мож­ливістю одержувати нові знання.
ІІІ. Що розуміється під соціальною готовністю дитини? Соціальна готовність складається з кількох компонентів: мотиваційного, що містить ставлення до іншої людини як до вищої цінності, - вияв доброти, уваги, турботи, допомоги, милосердя; когнітивного, який по­в'язаний із пізнанням іншої люди­ни, здатністю зрозуміти її особли­вості, інтереси, потреби, побачити труднощі які, виникли перед нею, помітити зміни настрою, емоційно­го стану; поведінкового, який по­в'язаний із вибором адекватної си­туації способів спілкування, етич­но цінних зразків поведінки.
Соціально компетентна дити­на добре орієнтується в новій си­туації; здатна вибрати адекватну альтернативу поведінки; знає міру своїх можливостей; уміє попросити про допомогу і надати її; поважає бажання інших людей, може залучитися до спільної діяльності з однолітками й дорослими. Вона не заважатиме своєю поведінкою іншим, уміє стримуватися і заяви­ти про свої потреби у прийнятній формі. Соціально компетентна ди­тина здатна уникнути небажаного спілкування. Вона відчуває своє місце в товаристві інших людей, керує своєю поведінкою і способа­ми спілкування.
Цей компонент готовності містить у собі формування в дітей якостей, завдяки яким вони мог­ли би спілкуватися з іншими дітьми, вчителем. Дитина прихо­дить до школи, класу, де діти роб­лять загальну справу, і їй необхід­но володіти досить гнучкими спо­собами встановлення взаємин з іншими дітьми, необхідні вміння ввійти в дитячу спільноту, діяти разом з іншими, уміння поступа­тися і захищатися. Таким чином, даний компонент припускає роз­виток у дітей потреби у спілку­ванні з іншими, уміння підкоря­тися інтересам і звичаям дитячої групи, розвиток здатності справ­лятися з роллю школяра в ситу­ації шкільного навчання.
ПОРАДИ БАТЬКАМ.

1. Розвивайте у дитини загально пізнавальні вміння: спостерігати, концентрувати увагу, порівнювати, розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати побачене і почуте, виробляти самостійні судження, висувати елементарні припущення. Цьому сприятимуть родинні відвідування музеїв, театрів, клубів, а також походи на природу, у сквери, парки.
2. Залучайте дітей до високохудожньої літератури, збагачувати запас літературних, художніх вражень. Вчити правильному спілкуванню з книгою, вчити користуватися книжковим та журнальним фондом бібліотеки.
3. Вчить розрізняти жанри: портрет, натюрморт, пейзаж, відвідувати з дітьми виставки, музеї, виставочні зали. Залучайте дитину до національної та світової культур, навчайте бачити, відчувати, милуватися чарівним світом мистецтва, розвивайте інтерес до українського народного мистецтва.
4. Розширюйте коло спілкування дитини з дітьми різного віку, відчувати задоволення від спільної діяльності з ними. Виховувати у дитини вміння керувати своєю поведінкою, підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу.
5. Навчайте дитину вести діалог (за столом, в гостях, при розмові по телефону, в громадських місцях).
6. Проводьте  з дитиною спеціальні ігрові вправи з розвитку та вдосконалення звукової культури мови та ігри «слухаємо звуки вулиці», «хто як кричить?», підбирати близькі слова за звучанням (петрушка-ватрушка).
7. Тренуйте дрібні м’язи рук (малювання, ліплення, конструювання).
8. Розвивайте креативні якості дитини. Організовуючи життєдіяльність старших дошкільників у сім’ї сміливіше запроваджуйте експериментування, дослідництво, надавати дитині можливість та право самостійно приймати рішення, відстоювати власну точку зору.
9. Демонструйте  повагу до вибору дитини, її спроб самостійно розв’язувати будь-які проблеми.

                                ШАНОВНІ БАТЬКИ!

        В дошкільному навчальному закладі №36 Пролісок працює    
              консультативний пункт для батьків або осіб, які  їх       
       замінюють,  дітей, які виховуються в умовах сім ї .


     ГРАФІК РОБОТИ   
   КОНСУЛЬТАТИВНОГО ПУНКТУ

 кожен перший четвер місяця: з 11.00. по 12.30.


           ЗВЕРТАТИСЯ В МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ.
        МИ ЧЕКАЄМО ВАС!