Поради психолога.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ДИТИНА НЕ РОЗМОВЛЯЄ. БИТИ ТРИВОГУ,

АБО ОЧІКУВАТИ ДАЛІ?

       На жаль, в нашому суспільстві є безліч стереотипів з приводу затримки мови: “Хлопчики починають говорити пізніше”, “В садку почне говорити”, “Дитина до 3-х років має право мовчати”, “У сусідки куми дитина не розмовляв до 5-ти років, а потім прорвало в один день і він почав пропозиціями відразу говорити і вірші читати двома мовами.”

Так, буває таке, що мова дитини трохи запізнюється в розвитку через дефіцит спілкування вдома. Наприклад, дитина одна в родині, більшу частину часу проводить тільки з мамою або нянею. Потрапивши в активну мовну середу у 2-3 роки, найчастіше це садок – така дитина починає активно розмовляти. Але, якщо у дитини є патологія – він не заговорить в садку і він не заговорить відразу після 3-х років. Нам важливо відокремити ці два стани та не плутати їх! Але проблема в тому, що батьки часто самі не розуміють де норма, а де патологія і не знають на що звертати увагу, щоб її виявити.

Головною скаргою батьків найчастіше є те, що дитина на вигляд нічим не відрізняється від інших дітей, а всього лише не розмовляє. Але якщо добре копнути глибше в загальний стан дитини – проаналізувати його рефлекси, велику і дрібну моторику, психічний розвиток, то найчастіше під простою затримкою мовного розвитку виявляється цілий пласт проблем, на які батьки не звертали увагу, бо не вважали їх патологією, списували на характер, або ж знаходили будь-які інші пояснення.

Тому не варто сліпо довіряти вищепереліченим міфам, які звучать з вуст подруг, бабусь, а важливо – перестрахуватися. Я не маю наміру вас залякувати, але моя мета – вас проінформувати. Якщо ви покажете дитину фахівцям і вони не побачать патології, то спокійно видихнете і відпустіть свої хвилювання з цього приводу, а якщо ж у дитини виявлять патологія в ранньому віці, то це набагато краще ніж пізно.

Чому так важливо раннє виявлення проблеми?

Рання діагностика та корекція патологій дає набагато більше шансів на те, що до школи ваш малюк «підтягнеться», і нічим не буде відрізнятися від своїх однолітків. Все ще залежить від тяжкості порушення та рівня корекції. 

За науковими даними, починаючи з внутрішньоутробного періоду і до 3-х років у дитини розвивається 80% головного мозку, і тільки 20% відводиться на розвиток після 3-х років. Завдання мозку протягом перших 3-х років – розвинути нейрони та зміцнити зв’язки між ними. Починаючи з трьох років, починається різке гальмування в темпах мозкового розвитку, а після шести років воно практично повністю сповільнюється і закінчується його формування. Коли мозок вже сформований, його важко і вже часто не можливо змінити. В такому випадку, час виявляється упущено. Більш того, з народження і до 3 років у дитини відбуваються важливі етапи природного становлення і розвитку мови. Діти, які заговорили після 3 років в 95% випадків мають дефекти мовного розвитку різних ступенів тяжкості, починаючи з простих фонетико-фонематичного недорозвинення мови та закінчуючи загальним недорозвиненням мови, в тому числі й повною її відсутністю. Проблема так само обтяжується тим, що із затримкою мовного розвитку паралельно у дитини завжди починає відставати в розвитку велика і дрібна моторика, запізнюється психічний або розумовий розвиток. Адже мова є важливим інструментом пізнання світу для дитини, розвитку комунікативних навичок, а так само –  його когнітивних здібностей. Таким чином завдання дуже ускладнюється.

На що слід звернути увагу, якщо дитина до 3 років не розмовляє.

Пропоную вам ознайомимося з віковими нормами розвитку мови. Хочу попередити, що ці норми середні й умовні, але все ж в цілому на них слід рівнятися. Невеликі відхилення від них ще не означають патологію, якщо дитина в загальному цілком розвивається і наздоганяє їх, освоюючи нові навички трохи пізніше своїх однолітків. Але якщо ж дитина в цьому віці, і пізніше практично не має необхідних йому мовних навичок, або ж дитина починає втрачати раніше набуті навички – це вже свідчить про те, що вона має проблеми в розвитку і самостійно, без професійної корекційної допомоги, навряд чи підтягнеться до однолітків.

Етапи розвитку мови від року до 3 років відповідно до вікових норм.

1 рік

Дитина свідомо використовує 5-10 слів. Він розуміє прості інструкції – “Іди сюди”, “Принеси м’ячик”, показує на зображені знайомі об’єкти на прохання батьків, імітує на прохання звуки тварин. Каже: “Привіт” і “Пока”, махає ручкою.

1,6 роки

В активному словнику дитини присутні від 10-ти та більше слів. А так само за допомогою слів, вигуків, жестів дитина здатна пояснити свої потреби та попросити бажане. Може відповідати на питання “Так”, “Ні” словесно або киванням голови, говорить слово “Дай”. Показує на собі або на батьках частини тіла.

2 роки

Активний словниковий запас від 50 та більше слів. У мові з’являються прості  словосполучення із 2-3-х слів, а так само розуміння характеристик предметів: розмір, колір, форма. У цьому віці дитина проявляє інтерес до інших дітей, вчиться комунікації з ними, відповідає на питання як його звуть та скільки йому років.  З’являються словесні прохання, а так само сюжетно-рольові ігри, фантазія.

2,5 роки

Активний словник від 100 слів. Все частіше з’являється в мові позначення себе – “Я”, “Я сам”, “Моє”. Дитина освоює кількість і починає розуміти рахунок.

3 роки

1.      Активний словник від 250 слів. Дитина активно починає ставити батькам питання «Що це?», «Хто це?». Вміє складно розповісти про прості події. Знає час доби. Може розповісти простий вірш або договорювати за батьком.

2.      Крім мовних норм існують також інші “Дзвіночки” в поведінці, які говорять про те, що в розвитку дитини є відхилення. І на них так само слід звернути свою увагу.

А саме:

·         У дитини відсутній вказівний жест після року або ж він з’явився після 3-х років.

·         Дитина не розуміє вашу мову, не виконує найпростіші словесні інструкції та прохання, не вказує нічого на ваше прохання. У вас складається враження, що дитина вас не чує.

·         Дитина не реагує на своє ім’я. Чи не обертається коли його кличуть.

·         Відсутній очного контакту. Дитина не дивиться вам в очі.

·         Відсутні вербальні прохання і прохання жестами.

·         Дитина замість словесного прохання бере вашу руку і вашою рукою бере бажаний предмет, без використання вказівного жесту при цьому. Або ж підходить до бажаної речі та кричить.

·         У дитини відсутні сюжетно-рольові та імітаційні ігри.

·         Дитина не цікавиться іграшками або використовує їх по які призначенням. Сюди входять дивні незрозумілі ігри іграшками, та частіше – не ігровими предметами. Наприклад, дитина виставляє іграшки в нескінченний ряд, або робить з них пірамідку вгору. Нескінченно сортує їх, наприклад пересипає крупи з баночки в баночку або грає камінчиками складаючи їх в купки. Крутить колеса у машини. Грає з меблями, багато раз закриваючи та відкриваючи двері, шухляди.

·         Дитина довго грає на підлозі лежачи. Любить кататися по підлозі і часто це робить.

·         Дитина ходить навшпиньках.

·         Харчова вибірковість. Дитина віддає перевагу тільки харчовим продуктам певної консистенції, кольору. Наприклад, їсть їжу тільки в рідкій формі, уникає фрукти і овочі червоного кольору, а обирає тільки макарони, хліб, молоко, сир, печиво. Не їсть овочів, та/або фруктів тощо.

·         Дитина довго крутиться навколо «своєї осі», або довго ходить по колу. Сидячи або стоячи розгойдується. Скошує очі. Розглядає предмети зблизька.

·         Дитина на ваш погляд занадто активна, не може сконцентруватися на перегляді книги, на грі. Або навпаки – дитина занадто млява і пасивна.

·         Дитина не усвідомлює небезпеки. Всупереч всім вашим зауваженням, вона продовжує вибігати на проїжджу частину, стрибає з високих поверхонь тощо.

·         У дитини спостерігаються дивні махи руками, немов крильцями або ж дитина робить маніпуляції руками перед очима.

·         Дитина лякається гучних звуків та закриває вуха.

·         Дитині складно дається освоєння нових навичок – привчання до горщика, тримання ложки, самообслуговування тощо.

·         Дитині неприємні гігієнічні процедури – купання, чищення зубів, стрижка, підстригання нігтів, розчісування й інше. Це зазвичай супроводжується бурхливим опором та/або істериками.

·         «Ритуальна» поведінка у дитини. Наприклад, любов тільки до одного плаття, яке дитина не дає з себе зняти, або до певних типів одягу. Перевага ходити одним і тим же маршрутом. Дитина не любить коли щось змінюється в його звичному розпорядку і насилу сприймає нове – не бажає пробувати нову їжу, переодягатися в сезонний одяг.

·         Дитина не цікавиться іншими людьми, дітьми, не ініціює спілкування.

·         Дитина кусає себе, б’є по голові, б’ється головою об підлогу, об стінку.

·         Часті безпричинні істерики.

·         Відкритий рот, та підвищене слиновиділення.

·         Дитині не можливо нічого пояснити, вона не розуміє заборони.

·         Дитина до 1,2 року розвивалася відповідно до вікових норм, а потім почала втрачати свої навички.

Якщо у вашої дитини є сильне відставання від вікових норм розвитку мови, та присутні більше одного з перерахованих вище відхилень у поведінці – негайно покажіть дитину фахівцям. При чому дитину обов’язково має подивитися кілька фахівців: дитячий невропатолог, дитячий психіатр, сурдолог, дитячий психолог, логопед, генетик. Можна так само звернутися з дитиною в спеціальні профільні установи, такі, як Мовні центри, якщо вони є у вашому місті. У мовному центрі дитині проведуть діагностику всі необхідні фахівці, зроблять спеціальні тести.

Якщо ж ви не знайшли жодного з перерахованих вище тривожних “дзвіночків”, але при цьому ваша дитина не розмовляє, або ж його мова сильно запізнюється – швидше за все у вашої дитини є всього лише затримка мовного розвитку, обумовлена ​​патологічними порушеннями. Але навіть в цьому випадку ви не повинні обмежуватися прочитанням цієї статті, а показати дитину фахівцям. Адже я не фахівець. Те про що я пишу, засноване всього лише на моєму особистому досвіді та надано вам всього лише в інформаційних цілях.

Бажаю вам правильних і зважених рішень!

Джерело:https://autism.ua