Тема: Казка «Вогонь – друг чи ворог?»
Мета: Ознайомити учнів з причинами виникнення пожеж; навчити їх, як правильно діяти під час пожежі в приміщенні чи в лісі, у формі гри повторити і закріпити правила протипожежної безпеки. Виховувати бережливе ставлення до природи.
Дійові особи:
Зайченя
Їжачок
Їжачиха
Пан Вогник
Відьма Пожежа
Бобри
Старий дуб
Козлик
Білочка
Ведучий
Казка «Вогонь – друг чи ворог?»
Ведучий: Не за горами високими, не за морями глибокими, а біля лісу на лузі зустрілися друзі – зайченя - хвалько та їжачок - трудівничок.
Зайченя: Їжаче, та встигнеш ти ще ці уроки зробити! Давай-но краще побіжимо до Старого дуба, пограймось. А то-така нудота!
Їжачок: А правила ОБЖ на завтра хто буде вчити?
Зайченя: Та, що там вчити! Вулиця, пішохід, перехід, транспортні засоби, «101», «102», «103», «104». Ніяких тобі пригод, одні тільки правила… Ой, як сумно і не цікаво.
Їжачок: Я бачу, що ти добре засвоїв правила Дорожнього руху. Але ж на завтра треба ще прочитати й оповідання під назвою: «Вогонь – наш друг чи ворог?»
Зайченя: Ой, Їжачку, слухався б ти краще мене, тоді все б було гаразд. Навіщо нам читати якісь оповідання? По дорозі до Старого дуба зустрінемо дорослих звірів, які закінчили лісову школу, і вони нам розкажуть про те, чи «друг нам вогонь, чи ворог».
Їжачок: Гей, ти неуку! Дорослих, звичайно, треба слухати, але ж і домашні завдання треба виконувати! Але давай побіжимо та переконаємося! (Звірята зустрічають Їжачиху).
Їжачок: Мамо! А вогонь нам друг чи ворог?
Їжачиха: Синочку, ось зараз я прийду додому, насмажу грибів з цибулькою у сметані, а ти прийдеш і з’їси їх тепленькими і смачненькими.
Зайченя: Побігли, Їжачку! Бачиш, як просто. (Звірі зустрічають козлика).
Їжачок: Козлику, як ти гадаєш, чи має рацію моя матуся, коли стверджує, що вогонь – наш друг?
Козлик: Звичайно, друзі. Узимку я затоплю піч та буду собі дивитися телевізора у теплі, та ще капусту їсти.
Приходьте до мене в гості.
Ми щоденно в печі й на плиті
Ставимо їжу для себе варити.
Добрий вогник нам хліб випікає
І від холоду нас захищає.
Їжачок: Давай спитаємо ще й у Білочки, бо їй з дерева все видно. (Вибігають за куліси).
Ведучий: Поки наші друзі шукають Білочку, подумаємо разом, яка користь може бути від вогню? Для чого потрібен вогонь? Для чого використовують сірники? Молодці, діти! Вогонь – надійний помічник та друг людини. (Звучить музика, до зали входить Пан Вогник).
Пан Вогник:
Добрий день шановні друзі!
Я здоров’я всім бажаю.
Але будьте обережні –
Вогник завжди тління має.
Якщо виникне десь дим,
Або виникне десь спалах,
Телефон лише один –
«101», «101», «101».
(Під музику забігає Відьма – Пожежа).
Відьма – Пожежа:
Сірники, ви, мої сірники!
Від вогню, від яскравого полум’я,
Я щаслива завжди, залюбки.
І яке маю я задоволення!
Пан Вогник: Тітко, що ти робиш?
Відьма-Пожежа: Ой, налякав! Чому ти кричиш, як на пожежі? Я – твоя тітка, і ти повинен мені допомагати, навчати дітей, як правильно пожежу розпалити. (Підходить до глядачів, смикає за волосся, дає щиглів)
Слухайте уважно, діти!
Як правильно пожежу розпалити:
Спочатку ви по хаті побродіть,
Понишпоріть та сірники знайдіть.
І часу не гайте – розведіть вогонь,
І не гасіть його, Боже боронь!
Хай дим пожежі всі довкіл побачать,
Бо ви – герой, а це велика вдача.
І як герой, сховайтесь тишком-нишком
Подалі від вогню, хоча б під ліжком.
(Вбігає Зайченя, дуже схвильоване).
Зайченя: Горить будинок Білочки. Їжачок допомагає, Білченя – там, а мені наказ, викликати пожежних за номером телефону. А я ще не прочитав оповідання і не знаю, який номер потрібно набирати.
Діти: «101».
Зайченя: Спасибі! (Набирає номер, кричить у слухавку). Алло! Це пожежні? Негайно приїздіть сюди! Пожежа! Палаємо! Як куди? Сюди! Ви що, не бачите? Адже палає! (Кладе слухавку, біжить за куліси).
Ведучий: Діти, а чи все вірно зробив Зайченя?
Діти: Ні, він не назвав адреси!
Ведучий: Молодці! (Говорить по телефону). Алло. Говорить ведучий. Пожежа у лісі. Дібровий гай № 8, палає будинок Білочки, біля Старого дуба. (Під маршову музику входять двоє Бобрів).
Бобри:
Ми пожежні – Бобри,
Не жаліємо води,
Гасимо пожежі.
Все повинні пам’ятати,
Що з вогнем не можна грати,
Будьте обережні!
(На сцену вибігає Пан Вогник, Їжачок, Зайченя, Козлик, Їжачиха, Білочка).
Пан Вогник:
Стій-но, злодюго – Відьмо, стій!
Разом з дітьми про безпеку
Вивчаємо правила нелегкі,
І щоб навік здолати,
Ми їх повинні твердо знати.
(Під час демонстрації знань з Правил пожежної безпеки Відьма – Пожежа зображає свою загибель).
Їжачок: Сірниками гратися не можна!
Білочка: Виходячи з квартири, вимикайте електроприлади!
Їжачиха: Не розводьте багаття в лісі!
Козлик: Не тримайте вибухові речовини поблизу від вогню!
Пан Вогник: Вогнегасник повинен бути завжди поряд!
Бобер 1: Потрібно користуватися налагодженими електроприладами!
Бобер 2: Ніколи не користуйтесь газом без нагляду дорослих!
Бобер 1: Молодці, друзі! Ви врятували життя білченятам, врятували ліс та майно! Білочки-мами не було вдома, а неслухняні білченята знайшли сірники, почали з ними гратися та й не помітили, як запалав будинок від маленької жаринки. Білченята забилися в куток і могли загинути від вогню. Та Їжачок – молодець, він їх врятував.
Пан Вогник: Бобри пожежні також молодці! Вони дуже швидко та вміло загасили полум’я водою. Раз – другий і тільки дим залишився.
Бобер 2:
Дітям добре треба знати
Правила протипожежні.
І з вогнем не пустувати,
Бути дуже обережним.
Бобер 1: Ну, а нам вже час йти. До побачення!
Зайченя: Тепер вже неодмінно прочитаю оповідання про пожежу та вивчу Правила протипожежної безпеки. (Білочка підходить до Старого дуба).
Білочка: Ой! Про нього мені розповідала матуся. Колись цей Старий дуб постраждав від вогнища, яке хтось із неохайних відпочиваючих забув загасити. Загинула вся родина Дуба. Так і не вдалося врятувати молодих синів-дубочків. З того часу Старий дуб не розмовляє, не чутно навіть шепоту листя.
Їжачок: Зайченя, давай подивимося, що у дуплі? Ой, книга! А сторінки обгоріли! Що ж у ній написано? (Читає). Той, хто виразно прочитає те, що написано у книжці, поверне голос Старому дубу.
Зайченя: Читай швидше!
Їжачок: А тут деякі слова обгоріли!
Ведучий: Нічого страшного, друзі, діти вам допоможуть. Читай, Їжачку, а те, що не розбереш, тобі діти підкажуть.
Їжачиха:
І малятам і звірятам
Дуже добре треба знати:
Сірники – не для забави,
З ними страшно мати…
Діти: Справу!
Козлик:
Розігрілась праска дуже.
Що робити будеш, друже?
За гаряче не хапай,
Із розетки…
Діти: Вимикай!
Їжачок:
Знать повинен учень кожний:
Щоб похід був до ладу,
Жартувати з вогнем не можна –
Ліс потрапить у …
Діти: Біду!
Зайченя:
Вивчить Правила пожежні,
Будьте дуже обережні!
Знає хай дитина кожна!
Жартувати з вогнем не…
Діти: Можна!
Старий дуб: Спасибі вам, Зайчику, Їжачок, Бобри-пожежні! Спасибі й вам дорогі друзі за те, що повернули мені можливість говорити. Ось послухайте Старого дуба. Добру роботу ви разом зробили – дружно і швидко вогонь загасили.
Пан Вогник:
Не розводьте у дворах
Вогонь, попелища.
Особливо кили вітер
Між будівель свище.
Понесе вітер жаринку
На дах у кватирку,
А для спалаху майна
Досить і хвилинки.
Як не будеш за цим стежить,
Може виникнуть пожежа.
Старий дуб:
Зрозуміло, всім відомо,
Що приємно бути здоровим.
Тільки всім потрібно знати,
Як здоровим можна стати.
Ведучий: Дорогі діти та гості! Наша казка закінчилась. Пам’ятайте, що треба бути обережним і хай вам допомагає добрий вогник!
Немає коментарів:
Дописати коментар